Восьмикласники згадали досвід фінських братів

О сьомій ранку, 30 листопада 1939 року в карельських прикордонних селах пролунали постріли, радянські війська вторглися до Фінляндії, почалася «Зимова Війна».

СРСР іменував цей напад як «оборонна війна СРСР проти агресії буржуазної Фінляндії», а підкріпляв це твердження таким випадком – 26 листопада 1939 року в поселенні Майніло недалеко від фінського кордону роздалися вибухи, СРСР тут же заявив, що це фіни обстріляли з гармат прикордонний пост, та вбили 3 солдатів. Міністр закордонних справ Молотов почав вимагати відведення фінських військ на 20 км від кордону. Фінський бік відповів, що ні в кого він стріляти фізично не міг, бо в тому районі в нього взагалі нема артилерії, і закликав створити спільну радянсько-фінську комісію для розслідування. Молотов назвав цю відповідь ворожою та агресивною, і заявив про вихід СРСР з договору про ненапад та розторгнення дипломатичних зв`язків з Фінляндією (До речі, така тактика була скопійована у гітлера, який свій напад на Польщу почав з провокації, коли німецькі диверсанти перевдягнулися в польську форму та вдали польську атаку на німецьку прикордонну радіостанцію, і подальше військове вторгнення в Польщу він називав захистом від польської агресії).

На фото - фінські офіцери із захопленими радянськими пропагандистськими банерами, мапами, листами тощо

Під час допиту один радянський полонений згадував, що йому казали, ніби він повинен «звільнити наших фінських трудящих друзів від капіталізму». Незабаром вояк зрозумів, що його обдурили - «Я на власній шкірі відчуваю те, як нас привітали ті, кого ми прийшли «звільнити»». Пропаганда зайшла настільки далеко, що міністр закордонних справ СРСР В`ячеслав Молотов стверджував по радіо, що літаки скидали не бомби, а запаси їжі для голодних фінів. І, на жаль, ми бачимо, що цей сценарій повторюється вже через 83 роки.

Далека Фінляндія завжди була близька Україні, була зацікавлена і в незалежній УНР, одна з перших визнала Україну в 1991 році, та й зараз багато фінських добровольців допомагають нам боронити нашу Вітчизну. Українські добровольці були й на боці Фінляндії під час Зимової Війни, найвідомішим з них є старшина армії УНР, письменник Юрій Горліс-Горський, автор відомого роману «Холодний Яр».

А повноцінного українського підрозділу, насправді, не було в силу обставин. Є приклад з угорським повноцінним батальйоном, який просто не встиг на Зимову Війну - поки навкруги Європи прямували до Фінляндії (Рейх не пропускав через свою територію, аби не дратувати свого союзника - СРСР), війна вже закінчилася, тривала вона 104 доби та 4 години. Радянські планувальники передбачили легку перемогу до 60-річчя Йосипа Сталіна 21 грудня, вже замовили складення святкової музики для виконання на параді в Гельсінкі, солдат навіть попереджали, щоб вони випадково не перейшли шведський кордон.

Та цього не сталося, радянських солдатів у холодному карельському лісі чекала лише «Біла смерть», усього за кілька місяців втрати червоних досягли 70 тисяч.

На фото - легендарний фінський снайпер Сімо Хайха на прізвисько «Біла смерть». За повідомленнями, вбив понад 500 радянських солдатів впродовж Зимової війни перед тим, як сам отримав поранення в обличчя та був важко поранений радянським снайпером. Пізніше, коли в нього запитали, чи жалкує він, що вбив стільки молодих людей, він відповів: «Я робив тільки те, що мені наказали, і так добре, як міг». Хайха помер у 2002 році. На його могилі стоїть надгробний пам`ятник з написом: «Дім - релігія - Батьківщина».

Майже в перший же день початку бойових дій радянська авіація нанесла удар по столиці Фінляндії Гельсінкі, в результаті якого загинуло понад 1000 людей, було зруйновано 50 будівель. А на обурену критику з боку світового суспільства все той же Молотов відповів: «СРСР не бомбардує мирні міста, а лише скидає гуманітарну допомогу», після чого фіни з сумною іронією почали називати радянські бомби «хлібними кошиками молотова», а нещодавно винайдену зброю (пляшки з сумішшю спирта, гаса та дьогтя) – «коктейлями для молотова». Саме фінські алкогольні заводи швидко опанували виробництво «коктейлів молотова», та за 2 місяці виробили 500000 таких коктейлів.

На фото - знищені будівлі та палаюче авто в Гельсінкі після повітряного нальоту в перший день Зимової війни.

Кафедральний собор у місті Віїпурі (після радянської окупації - Виборг), зруйнований під час радянського нападу.

Жінка плаче, спускаючись разом з іншими мешканцями Гельсінкі до бомбосховища.

Фінські захисники оглядають збитий радянський літак.

На фото - солдати в окопах лінії Маннергейма. Названа за ім`ям головнокомандувача фінськими військами у радянсько-фінській війні Карла Ґустава Маннергейма.

Радянська пропаганда для пояснення невдач своєї армії під час штурму лінії стверджувала, що остання була потужнішою, ніж лінія Мажино (система французьких укріплень, будувалася в 1929—1934 роках на кордоні з Німеччиною. Загальна довжина становила близько 400 км проти 136 км фінської лінії оборони).

Для порівняння - укріплення лінії Мажино

Хоча насправді, велика частина радянських солдатів просто замерзали насмерть, бо в тому році зима вийшла не на жарт холодною, як знала про напад. Температура у Фінляндії доходила до -40 градусів за Цельсієм, тоді як в радянській армії готували до температури максимум -15 градусів. Це дуже нагадує випадок, коли росіяни, стріляючи по Маріуполю, "не врахували кривизну земної поверхні", і не влучили.

Фіни широко використовували оленів та лижі, це дозволяло бійцям майже нечутно перевозити кулемети та міномети лісами.

До речі, фельдмаршал Маннергейм, якому тоді вже було 72 роки, за 1.5 місяця до війни пішов у відставку, але його ніяк не влаштовувало погане забезпечення фінських військ і недооцінка владою загрози радянського нападу. Тому навіть в такому віці він повернувся до командування відданою армією. Він промовляв такі цитати:

««Лінія Маннергейма» - це фінські жавнери!»

«Історія показує, що сильний рідко володіє почуттям міри і талантом бачити далеку перспективу»

«Чим більше оптимізму та впевненості у перемозі, тим важче катастрофа для того, хто вже порахував труднощі подоланими, а супротивника розгромленим»

В результаті цієї війни Фінляндія втратила 11% своїх територій, зокрема Карельський перешийок, понесла 25 тисяч людських втрат, проти 70 тисяч у загарбників. Але наші фінські брати відстояли свою Батьківщину, зламали кремлівські плани захопити їх країну за 2 тижні, як це зараз робимо і ми.

Фіни зараз мають чудову, цивілізовану країну у складі НАТО, яку матимемо і ми.