За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п'ятий підліток визнавав себе жертвою онлайн-знущань. Серед основних причин суїцидів неповнолітніх часто називають кібербулінг. Тема дуже актуальна сьогодні, коли учні вже декілька років навчаються більше дистанційно через Інтернет. Саме тому з 3 по 7 жовтня у школі проводяться заходи тижня протидії булінгу та кібербулінгу.
Нагадуємо, що кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований
Анонімне опитування учнів 7-б класу продемонструвало що 40 % отримували образливі або загрозливі повідомлення. 48 % учнів зіткалися із негативними коментарями на сторінках соціальних мереж. 24 % мають досвід кібербулінгу під час дистанційного навчання. 4 жовтня на класній годині діти знову обговорювали різновиди цькування в Інтернеті та отримували поради, як треба реагувати та куди звертатися за допомогою. 92 % учнів 7-б класу написали, що знають куди саме треба звернутися у випадку, якщо ти став жертвою кібербулінгу.
Враженнями від уроку поділилися деякі учні. Синянський Ярослав: «На класній годині я дізнався про те, коли відбулися перші випадки кібербулінгу, про характеристики агресора, жертви, спостерігача. Для мене новою інформацією стали різні форми кібербулінгу. Їх достатньо для того, щоби агресор образив людину. Характеристика ролей людей в кібербулінгу, як на мене, це дуже корисна інформація, бо може хтось впізнає себе в цих ролях та захоче щось змінити на краще». Покрепова Інесса: «На уроці ми дізналися дуже багато корисного про кібербулінг та як з ним боротися. Є багато видів кібербулінгу. Щоб уникнути кібербулінгу, не можна давати свої дані, розповідати свої секрети незнайомцю. Я дізналася, що перший кібербулінг відбувся в Америці, 2002 року, над підлітком у школі. Його однокласники виставили відео де він грав у "Зоряні війни", після чого всі почали сміятися з нього та принижувати в школі». Коняхіна Поліна: «Я дізналася на класній годині про перші жертви кібербулінгу, про флейнінг (це обмін короткими гнівними повідомленнями), наклепи (розповсюдження неправдивої інформації), ошуканство (це розповсюдження особистої інформації). Раніше я вже знала про секстинг та які можуть бути наслідки кібер переслідування. Також мені було відомо, що у цькуванні завжди буває троє учасників - жертва, агресор та спостерігач. Я вважаю що корисно те, що тепер, у разі чого, я знаю куди можна звернутися за допомогою».
Дуже показово, що під час опитування учні визначили, що більшу частину інформації вони отримали саме у школі -60%, ще 36% прочитали про кібербулінг в Інтернеті. Серед того, до кого діти готові були звернутися за допомогою, перше місце зайняли батьки, на другому - друзі, на третьому - педагоги.
Запрошуємо інші класи приєднатися до тижня протидії кібербулінгу !
Молодці! Так тримати!