Досвід роботи

Запорізька гімназія № 19 Запорізької міської ради
Запорізької області

Номінація: «Формування і розвиток критичного мислення здобувачів освіти

як невід’ємний компонент медіаграмотності»

Тема : ХОЛДИНГОВА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА КРИТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ УЧНЯМИ

Автори досвіду:

Могилін Олександр Володимирович,

директор Запорізької гімназії №19, вчитель фізики,

Єлькін Андрій Вячеславович,

педагог-організатор, вчитель хімії та основ медіаграмотності.

Запоріжжя - 2024

Актуальність інноваційної розробки

Нова українська школа поставила перед освітянами низку актуальних питань. Ключовим напрямом діяльності позначеним в нормативних документах є набуття випускниками шкіл компетенцій, які сприятимуть їх конкурентоспроможності в інформаційному світі. Таким чином актуальності набувають форми роботи, які модулюють реальне життя і, одночасно, викликають цікавість дітей та молоді, сприяють підвищенню їх навчальної мотивації, посилюють творчу активність і стимулюють самостійну діяльність [1].

Медіаосвіта саме і є тим потужним процесом, який поєднує всі зазначені вимоги Нової української школи. Вона, як засвідчують авторитетні дослідники, відповідає інтересам дітей, батьків і освітян, гуманістичним цінностям і загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства, є важливою складовою модернізації освіти, сприяє розбудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства [2].

Загострення потреби в медіаосвіті та інтенсифікації її масового впровадження пов’язано з реальністю інформаційної війни, яка сьогодні ведеться проти України. В результаті виникають потреби у медійній ретравматизації та мінімізації деструктивних медійних впливів шляхом медіаосвітніх практик, які забезпечуються у структурі Медіахолдингу гімназії як різноманітні форми та методи удосконалення медіакомпетенцій захисту та самозахисту особистості у контексті практик удосконалення споживання та створення інформації.

В умовах сучасних викликів навички критичного мислення учнів у процесі сприйняття медіа повідомлень перетворюється на важливу складову національної безпеки, адже медіаосвічені громадяни здатні протистояти будь-якій пропаганді та деструктивним впливам [3].

Отже, медіаосвіта набуває якості потужного ресурсу формування компетенцій критичного сприймання, аналітичного опрацювання медійних повідомлень, оцінювання їх достовірності та об’єктивності, а також набуття нових смислів, що зміцнюють патріотичні почуття та бажання діяти заради покращення умов життя [4].

При цьому, розвиток медіаінформаційної грамотності як невід’ємної складової патріотичного світогляду в умовах викликів інформаційної епохи та воєнного стану в Україні потребує створення відповідного інформаційно-комунікаційного простору, який в цій роботі ми будемо називати словосполученням «Медіахолдинг Запорізької гімназії №19». Адже, на нашу думку, саме такий простір здатний навчити здобувачів освіти обирати безпечні медіапрактики та конструктивні моделі поведінки в процесі взаємодії з медіа.

Мета дослідження: виявити та узагальнити переваги медіаосвітнього процесу холдингового типу з точки зору потенціалу розвитку медіаграмотності та критичного сприйняття інформації здобувачами освіти Запорізької гімназії №19.

Завдання:

ідентифікувати систему психолого-педагогічних засад медіаосвіти холдингового типу, яка зорієнтована на забезпечення гуманістичних цінностей в освітньому процесі;
показати можливості розвитку медіакультури суб’єктів медіаосвітнього процесу і забезпечення їхньої підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;
узагальнити кращі практики як складові системи психолого-педагогічної технології розвитку медіакультури (медіаграмотності та критичного сприйняття інформації в медіа);
узагальнити та поширити досвід роботи з упровадження медіаосвітньої моделі холдингового типу в рамках регіональних, національних та міжнародних тенденцій розвитку практичної медіаосвіти та медіаграмотності.

Об’єктом експерименту є процес формування медіаграмотності та критичного сприйняття інформації учасниками освітнього процесу Запорізької гімназії №19 в умовах медіаосвітнього холдингу, який вирішує завдання стандартизації найпродуктивніших інваріантів медіаосвіти, системного розвитку медіакомпетенцій суб’єктів освітнього процесу.

Предметом експерименту є зміст і психолого-педагогічні технології впровадження наскрізної медіаосвіти у структурі Медіахолдингу.

Гіпотеза дослідницької роботи полягає у припущенні, що холдингова модель медіаосвіти та послідовна її реалізація дають змогу залучати до медіапрактик з формування медіаграмотності та критичного сприйняття інформації велику кількість здобувачів освіти та тим самим підтримувати сталий розвиток масової медіаосвіти на рівні закладу освіти.

Теоретична основа розробки

Теоретико-методологічною основою виставкової розробки та дослідно-експериментальної роботи Запорізької гімназії №19 є положення Конституції України, Законів України «Про освіту» [1], «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [2]. Теоретичні аспекти проблеми медіокультури та медіограмотності були розглянуті у працях вітчизняних учених, педагогів, психологів (О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко О. Є. Голубе ва, В. В. Різун, В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк, Л. Кульчинська й інші) [3,4,5].

А також:

рекомендації Ради Європи щодо освітньої політики в сфері медіа

(LesrecommandationsduConseildel'Europeenmatieredepolitiquesiducativesrelativesauxme);

декларація ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності (Перший міжнародний форум з медіаінформаційної грамотності (Fez, Morocco, 2011);
документи Глобального альянсу партнерства з медіаінформаційної грамотності (GAPMIL) - глобальний форум (Abuja, Nigeria, 2013);
паризька декларація ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності в цифрову епоху (Європейський форум з медіаграмотності (Paris, 2014);
матеріали щорічних Міжнародних конференцій з практичної медіаосвіти Академії Української преси (Київ).

Новизна представленої розробки

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи Запорізької гімназії №19, представленій у цій розробці, полягає у:

створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи наскрізної медіаосвіти у структурі Медіахолдингу, що відповідає викликам сучасного суспільства та завданням модернізації освіти в Україні;
розробленні інноваційної технології інтенсивного впровадження наскрізної медіаосвіти, яка базується на авторській моделі холдингової медіаосвіти;
визначенні умов і способів підготовки учнів до ефективної взаємодії із світом медіа в умовах війни російської федерації проти України та деструктивних впливів медіа, пов’язаних із проявами інформаційної війни;
формуванні медіаосвітнього руху гімназії у відповідності до Статуту Медіахолдингу Запорізької гімназії №19 (додаток 1);
налагодженні ефективної системи багатосторонньої комунікації в системі наскрізної медіаосвіти та різноманітних форм її інституційної підтримки;
підготовці авторських розробок уроків, тренінгів, майстер-класів, методичних рекомендацій, які доповнюють цілісну систему психолого-педагогічних технологій впровадження наскрізної медіаосвіти в межах закладу освіти ;
розвитку форм громадської участі і розширеної медіатворчості учнів як ресурсів зцілення від медіа-травмування, формування активної громадської позиції та підтримки сталості медіаосвітнього процесу.

Розробка за інноваційним потенціалом є модифікованою.

Провідна педагогічна ідея розробки: полягає в презентації досвіду створення та запровадження у Запорізькій гімназії №19 моделі наскрізної медіаосвіти в структурі Медіахолдингу, який включає створення низку автономних медіаосвітніх центрів 1-9 класів.

Характеристика інноваційної розробки

Медіахолдинг Запорізької гімназії №19 - це модель наскрізної медіаосвіти, яка охоплює освітній процес на різних його етапах та таким чином стає ґрунтовною основою для переходу до медіаосвіти протягом всього життя. Також медіахолдинг гімназії розглядається як потужний ресурс громадянського та патріотичного виховання, формування ключових медіакомпетенцій. Він готує учнів до електронного самоврядування у суспільстві вільної та незалежної України.

Впровадження медіаосвіти холдингового типу на попередніх етапах в рамках участі гімназії у всеукраїнському експерименті за темою «Стандартизація наскрізної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» продемонструвало високий мотиваційний потенціал, актуальність і практичну значущість обраних форм, методів та засобів медіаосвітнього процесу.

Інноваційною складовою холдингової моделі медіаосвіти, яку гімназія успішно апробує протягом десятиліття, є комплексна діяльність учасників освітнього процесу у структурі Медіахолдингу, який у нашому випадку включає в себе низку автономних медіаосвітніх центрів 1-9 класів (редколегій газет, авторських проектних колективів, Кіноклубу Докудейз УА «Вісник Мрії», локального та онлайн-радіо, сайтів «Портал гімназійної преси», «Вісник Мрії», груп та сторінок гімназії у соціальній мережі facebook тощо).

Багатоманітна діяльність медіаосвітніх центрів відображається в періодичних виданнях класів, у стрічках новин на сайтах гімназії, зокрема на порталі гімназійної преси, який позиціонується як унікальний ресурс учнів для учнів та у відмінності від більшості сайтів освітніх закладів України переважно містить контент, створений учнями, а не педагогами.

Покращення кількісно-якісних показників медіаосвітнього процесу досягається за умови дотримання важливих принципів передбаченої діяльності, а саме: принципів невимушеності або добровільності участі, усвідомлення власних та групових переваг, автономності підрозділів у виборі стратегій, змагальності, пріоритетності журналістських стандартів, інтерактивності, консультативної взаємодії - обміну досвідом, відкритості та прозорості комунікаційних процесів, звітності за результатами семестрових та річних етапів безперервного розвитку.

Статут Медіахолдингу визначає умови членства, структуру, порядок управління, освітню та соціально-культурну базу для здійснення медіаосвітніх завдань. Стандарти медіаосвітньої моделі холдингового типу є передумовою для несуперечливого розвитку медіаосвітнього руху учнів, вчителів та батьків, які поєднуються спільними цілями та засобами медіатворчості (додаток 1).

Практична діяльність учасників медіаосвітнього процесу в структурі медіахолдингу, в тому числі робота над створенням авторського контенту онлайн-новин, газет, відео, радіопередач, соціальної реклами, сценаріїв просвітницьких заходів, дозволяє здійснювати процес десакралізації медіа, формувати компетенції, в основі яких знаходяться уявлення про маніпулятивні властивості та прояви медіа.

Працюючі над створенням контенту, учні усвідомлюють, що змістовно медіа-реальність не співпадає з реальністю у матеріальному світі, що медіа не гарантують об'єктивного відображення повсякденної реальності у позавіртуальному просторі. Саме під час знайомства з медіа-технологіями зсередини в процесі створення власного контенту відбувається формування навичок безпечної корисно-орієнтованої взаємодії з медіа [5].

Все це допомагає розвинути комплекс специфічних компетентностей критичного сприйняття інформації та навчитися розуміти і використовувати медіа, ефективно комунікувати та вчитися за допомогою медіа досягати власних цілей. Саме таким чином ми розуміємо поняття «медіаграмотність».

Схема1. Підрозділи (структура) медіахолдингу гімназії.

Дивіться першоджерело.

Медіаосвітні практики – написання новин, випуск газет класів (додаток 2), публікації на сайтах, фотопрактикуми, виробництво соціальних роликів, виробництво різного за жанрами аудіо-візуального контенту, – націлені на ознайомлення учнів зі стандартами журналістських професій. Учні відповідають на питання: чому важливо дотримуватися цих стандартів, як висвітлювати події, щоб споживач отримав об’єктивну інформацію [9].

Юні журналісти вчяться будувати новини за принципом «перевернутої піраміди», дізнаються про «достовірність», «оперативність», «повноту», баланс думок і точок зору, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, точність подачі інформації. Зрозуміло, що ці практики виховують вимогливість юнкорів до якості тих повідомлень, з якими вони стикаються у повсякденному житті. Сформовані компетенції актуалізують потребу у критичному мисленні при сприйнятті будь-якої інформації.

Учасники медіаосвітнього процесу холдингового типу вчяться створювати аудіо- та аудіовізуальний контент, здійснювати монтаж тематичних радіопередач, роликів соціальної реклами, телерепортажів, науково-популярних фільмів, дізнаються, як працювати над блогами, наскільки важливо підібрати для проекту команду однодумців і як розпланувати всі етапи роботи, як домогтися яскравого, цікавого, а головне якісного результату. Вони вчяться писати сценарії, створювати аудіовізуальний ряд, монтувати контент.

Схема 2. Види медіаосвітніх практик.

Дивіться першоджерело.

Практичний компонент діяльності привчає учнів більш ретельно оцінювати медіатексти інших авторів, виховує критичне ставлення до неякісного або небезпечного контенту та здатність до більш глибинного аналізу медіа-продуктів з точки зору їхньої ідеї, концептуальності, жанрової приналежності, сценічної побудови, кадрового чергування планів, кольорових рішень тощо. При цьому, головна увага привертається до об’єктивності та способів верифікації інформації.

Учасники медіаосвітнього процесу отримують консультативну допомогу щодо необхідних ресурсів, стратегій поповнення матеріальної бази медіаосвітніх центрів, дізнаються про сучасне обладнання, онлайнові сервіси, комп’ютерні програми, за допомогою яких можна оптимізувати виконання робіт зі створення власних медіапродуктів (додаток 3).

Педагоги Запорізької гімназії №19 беруть участь у Щорічних Міжнародних конференціях з практичної медіаосвіти та медіаграмотності (АУП, Київ), вивчають досвід колег та виступають з доповідями про методи підвищення медіаграмотності учнів в структурі медіахолдингу (додаток 4).

За підтримки Департаменту освіти і науки Запорізької міськради відбуваються прес-тури підрозділів медіахолдингу з відвіданням та висвітленням заходів міського, всеукраїнського та Міжнародного значення. Юнкори таким чином збагачується досвідом роботи поруч з професійними журналістами, висвітлюючи такі заходи як, наприклад: Міжнародний педагогічний саміт або Національну конференцію лідерів освіти «Модератори освітніх реформ 2.0». Не дивлячись на те, що такі події можуть виглядати занадто складними для учнів, але юні журналісти показують гідний рівень сформованих медіакомпетенцій, створюючи високопрофесійні фоторепортажі, прямі трансляції та телерепортажі.

Велике значення для підтримки зацікавленості та мотиваційної сталості в структурі Медіахолдингу має змагальність медіаосвітніх центрів. Для цього проводяться різноманітні конкурси: наприклад, Краща газета семестру, ТОП-5 кращих редколегій, ТОП-40 кращих юнкорів, ТОП-5 кращих медіапедагогів. За підсумками конкурсних програм проводиться урочиста церемонія нагородження переможців Дипломами та призами від Міжнародного благодійного фонду «Академія Української преси», сертифікатами та грамотами МХ «Вісник Мрії» та призами від спонсорів та партнерів.

Критерії оцінювання конкурсних продуктів розробляються медіапедагогами гімназії та оголошуються в рамках тренінгових занять. Пізнавальні статті про це публікуються на порталі гімназійної преси.

Велика увага приділяється медіапедагогічній майстерності класних керівників, їхній здатності забезпечувати автономність медіаосвітніх центрів, правильно планувати роботу, розподіляти час для виконання редакційних завдань, враховувати здібності учнів у процесі розподілу доручень, обговорювати успіхі та невдачі, підтримувати процес за допомогою заохочувальних прийомів, залучати батьківську громадськість, делегувати повноваження, об’єднувати зусилля зацікавлених сторін, створювати в класному колективі розвиваючу атмосферу медіатворчості.

За результатами активностей медіапедагогів в структурі Медіахолдингу розробляються оригінальні форми і підходи при здійсненні медіаосвітніх практик у відповідності до стратегічного плану, який корегується та оптимізується за результатами кожного дослідно-експериментального етапу.

Учасниками медіаосвітнього процесу визнається провідна роль інформації і медіа в повсякденному житті, розглядаються перспективні можливості всіх видів медіа, а також таких постачальників інформації, як бібліотеки, музеї, Інтернет, приділяється належна увага ознайомленню учнів з законодавчою базою забезпечення права і свободи самовираження людей, важливості рівноправного доступу до інформації та отриманню знань, вільного та незалежного висловлювання думок і забезпечення плюралізму у медіа.

У цьому сенсі велика увага приділяється роботі при гімназії Кіноклубу Докудейз UA «Вісник Мрії», в рамках якого для учнів, вчителів та батьків учнів проводяться зустрічі з переглядом та обговоренням документального кіно про права людини та права дитини. Під час засідань кіноклубу учасники вчаться декодувати твори кінематографу, розглядаючи фундаментальні права та свободи людини та визначаючи цінності людської гідності та рівності людей у правах. Протягом 2023 року відбулось 19 засідань за участю експертів як регіонального так й національного рівня. Посилання на відеозвіти та новинні повідомлення про ці заходи зберігаються в узагальненому вигляді (додаток 5).

Медіахолдинг має власний Портал учнівської преси http://zps19.at.ua/ та офіційний сайт https://vestnikm.wixsite.com/zps19/, які активно наповнюються публікаціями учнів, батьків та медіапедагогів. Три майданчики Порталу на сьогоднішній день отримали понад 5 000 000 переглядів. Сайт має зручну навігацію, тематичні модулі новин та медіатворчості, розділ фототворчості, можливість коментувати будь які матеріали. На сайті здійснюється зворотній зв'язок та консультування учасників, працює служба розсилок та опитувальників. На окремій сторінці розміщуються посилання на всі випуски цифрових версій газет. Кожний медіаосвітній центр має власну стрічку новин, що дозволяє у хронологічному порядку побачити які події відбувалися в тому чи іншому класному колективі. Крім того, стрічки новин наочно свідчать про прогрес при написанні новинних повідомлень – як з дорослішанням юнкорів відбувається удосконалення якості тих медіатекстів, які вони створюють та публікують.

Медіаінформаційна грамотність, яка розглядається в холдинговій моделі як мета, дозволяє зрозуміти свободу слова та інформації, оскільки дає змогу учням усвідомити функції засобів масової інформації та інших постачальників інформації, дізнатися про те, чому журналістів називають «четвертою владою», чому важливо критично оцінювати зміст тих чи інших повідомлень, а також ухвалювати обґрунтовані рішення, будучи як споживачами, так і виробниками інформації.

Забезпечення прав дитини на захист від шкідливих інформаційних впливів в холдинговій моделі розглядається як пріоритет. Завданням Медіахолдингу є підготовка учнів у контексті вимогливого ставлення до якості надання медійних послуг, а для цього здійснюється робота з ознайомлення їх з правами та обов’язками медіа-споживачів, з критеріями якості медіапродукції, з процедурами захисту свого права на якісне медійне обслуговування.

В основу холдингової моделі покладено соціально-психологічний підхід при виконанні ролевих практик, у межах якого медіакультура мислиться як продукт, і, водночас, вона є умовою взаємодії суб’єктів інформаційного простору: медіавиробників-учнів, медіаспоживачів-учнів та модераторів їхньої взаємодії: дорослих – медіапедагогів та батьків.

Холдингова модель передбачає поєднання захисної, естетичної, критичної і творчої складової медіаосвітнього процесу. Вона враховує необхідність підготовки дитини до ефективної взаємодії з інформаційним середовищем на всіх етапах її розвитку.

Пріоритетними напрямами створення цілісної системи наскрізної медіаосвіти є використання та апробація навчальних програм інтегрованої освіти для різних вікових категорій учнів гімназії, інтеграції медіаосвітніх вправ у навчальні програми з різних дисциплін, факультативних курсів «основи медіаграмотності» з урахуванням профорієнтаційної роботи, активізації позакласної роботи, фото-, відео- та анімаційних практик, інших форм учнівської творчості медіаосвітнього спрямування.

Холдингова модель також передбачає співпрацю з вчителями-предметниками, які вирішують завдання медіаосвіти на власних уроках (інтегрована медіаосвіта)[8]. Педагоги школи інтегрують елементи медіаосвіти при викладанні різних дисциплін, розробляють власні методики ознайомлення учнів з прийомами критичного мислення при роботі з інформаційними джерелами (додаток 6).

Нові феномени і ризики (кібербулінг, грумінг, тролінг, комерціоналізація дітей онлайн, цифрова деменція тощо) потребують інтенсивного і систематичного підвищення медіакультури педагогів. Тому в Запорізькій гімназії №19 для окремих педагогів розробляються та апробуються оригінальні програми з самоосвіти, реалізуються ініціативи короткотермінових навчальних курсів і тренінгів для інтенсивної медіаосвітньої підготовки підчас осінніх та весняних канікул, що сприяє поточному підвищенню медіапедагогічної кваліфікації вчителів.

Учні Запорізької гімназії №19 беруть активну участь та перемагають у міських, обласних, національних і міжнародних медіа-конкурсах та фестивалях.

Наприклад, участь у конкурсному проєкті «HealthySchools: заради здорових і радісних школярів» розглядалась як можливість систематизувати, удосконалити та зусиллями гімназійних засобів масової інформації презентувати роботу закладу у напрямку покращення умов для здорового освітнього простору та розвитку здоров’язберігаючого світогляду учасників освітнього процесу. 12 звітів закладу про участь в національному проєкті зібрані в підсумковому збірнику, де на 75 сторінках містяться пост-анонси подій та посилання на новинні повідомлення юнкорів (додаток 7).

Індикатори ефективності холдингової моделі медіаосвіти:

1. Рівень підготовки медіапедагогічного колективу як сталої мережи агентів змін визначається комплексом кількісно-якісних показників за результатами участі у щорічних програмах розвитку медіаінформаційного та медіаосвітнього середовища.

2. Розвиток системи медіаосвітньої комунікації як форма інформаційної підтримки медіаосвітнього процесу визначається налагодженням каналів багатостороннього ефективного спілкування усіх стейкхолдерів (медіапедагогів, учнів, батьків, громадськості, шефських та партнерських організацій), підсиленням інноваційного потенціалу підтримки медіаосвітніх тенденцій, створенням майданчиків для апробації ефективних форм гнучкої взаємодії зі зростаючим рівнем інформаційно-комунікаційної компетентності, відповідальності і поваги до гідності кожного учасника процесу комунікації.

3. Свідоме та безпечне споживання медіапродукції учасниками медіаосвітнього процесу на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, безпеки і культури спілкування у віртуальних спільнотах та соціальних мережах.

4. Медіатворчість, участь у медіаконкурсах і фестивалях різного рівня, зростання результативності участі заради особистісного самовираження, зцілення від травматизації під час війни, профілактики негативних наслідків деструктивних впливів, а також включення у соціально важливі процеси патріотичного виховання, реалізації життєвих завдань, покращення якості міжособистісної комунікації і приязності до соціального середовища, зростання довіри у суспільстві, розбудови мережі дієвих стосунків у значущих для особистості спільнотах.

5. Розвиток фахових аспектів медіакультури визначається врахуванням психологічних особливостей профорієнтаційного самовизначення, використанням медіа для саморегуляції і саморозвитку відповідно до ознайомлення учнів з різними професіями, з особливостями професійних середовищ, умовами та перспективами праці, зокрема в сфері ІКТ, професіях зі стосунками «людина-людина» та ін.

6. Розвиток дозвіллєвих медіапрактик визначається ознаками візуальної медіакультури (сприймання кіно, телебачення), культури комунікативної поведінки в Інтернеті, музичної медіакультури, естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа та сучасних напрямів медіа-арту, кібер-спорту тощо.

Науково-педагогічні принципи узгоджуються із загальними педагогічними принципами в контексті освітньої реформи в Україні. А саме це -

- особистісно-орієнтований підхід (медіаосвітній процес холдингового типу базується на актуальних медіапотребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіауподобань і рівнях сформованості медіакультури особистості);

інформаційна безпека в умовах інформаційної агресії, яка супроводжується інформаційно-психологічними ризиками та потребує інтеграції зусиль медіапедагогів гімназії для підвищення рівня медіакультури усіх зацікавлених сторін;

- перманентне оновлення змісту (корегування стратегічного та поточного планів роботи медіахолдингу, зміст постійно оновлюється відповідно до засвоєння технологій, компетентнісних змін у медіаосвітніх центрах, стану медіакультури у підрозділах Медіахолдингу; забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та вже існуючими надбаннями);

- орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (у медіаосвітніх практиках учасники спираються на передові досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, використовують їх для організації роботи та при розробці авторських інформаційних ресурсів, для полегшення комунікації та координації у медіаосвітньому середовищі);

- патріотичне виховання (медіаосвітній процес спрямований на національно-патріотичне виховання учнів, за допомогою застосування контенту патріотичного змісту та формування умінь критичного сприймання, аналітичного опрацювання медійних повідомлень, оцінювання їхньої достовірності і об’єктивності, а також набуття нових смислів, зміцнення почуттів любові до рідного краю. Розвинена медіа-інформаційна грамотність стає невід’ємною складовою учнів-виробників патріотичного контенту);

- пошанування національних традицій (медіаосвітній процес базується на культурних традиціях народу, передбачає застосування україномовного контенту у відповідності до вимог законодавства, враховує національну та етнолінгвістичну специфіку медіапотреб її суб’єктів, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу);

- пріоритет морально-етичних цінностей (медіаосвітній процес спрямовано на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці і самої себе);

- громадянська спрямованість (медіаосвітній процес сприяє розвитку в освітньому закладі громадянського суспільства, спирається на потенціал Дитячо-юнацької громадської організації «Республіка Мрія», узгоджується з проектами учнівського самоврядування, сприяє розвитку демократичних традицій та підвищенню політичної культури);

- естетична наснаженість (у медіаосвітньому процесі широко використовуються кращі досягнення різних форм сучасного мистецтва та естетичного виховання, засоби образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури, кіно, фольклорних практик, які розвивається з урахуванням потенціалу існуючих у суспільстві загалом і на міському рівні інституцій та окремих проектів мистецького профілю);

- продуктивна мотивація (формування продуктивної мотивації учасників забезпечує поєднання акцентів на творчому сприйманні медіа і розвиткові здатності того, хто вчиться та створює власну медіапродукцію, використовує її на фестивалях, конкурсах, під час спілкування в Facebook-групі гімназії тощо).

Результативність. Про прогрес з формування медіаграмотності та критичного сприйняття інформації учнями можуть свідчити дослідження, які проводяться в Запорізькій гімназії №19, зокрема SWOT-аналіз медіаосвітнього процесу як колегіальний продукт медіапедагогів гімназії (додаток 8).

Також для відстеження прогресу щодо формування медіакомпетенцій учасників освітнього процесу здійснюється моніторинг медіаактивностей підрозділів Медіахолдингу. Протягом тривалого часу спостерігається покращення кількісно-якісних показників поводження учнів та вчителів з інформацією, а також покращення ними якості висвітлення подій та заходів на рівні кожного медіаосвітнього центру(додаток 9).

Етапи дослідно-експериментальної роботи Запорізької гімназії №19, липень 2019 р. - травень 2024 р. (додаток 10).

Висновок.

Дані за результатами опитувань, обговорень, спостережень та аналітичного відстеження індикаторів медіаосвітнього прогресу у структурі Медіахолдингу «Вісник Мрії» в рамках дослідно-експериментальної роботи колективу Запорізької гімназії №19 свідчать про наявні переваги при задіянні холдингової моделі формування медіаграмотності та критичного сприйняття інформації учнями, в рамках якої вирішуються завдання створення необхідних умов конструктивної взаємодії усіх учасників освітнього процесу у напрямку забезпечення та впровадження медіаосвіти за ознаками, які у 21 столітті декларуються вітчизняними та міжнародними інституціями як ключові.

Додатки

Додаток 1.

Статут Медіахолдингу Запорізької гімназії №19

21-29

Додаток 2.

Зразки газет медіаосвітніх центрів

Папка

Додаток 3.

Про обладнання для юних журналістів «Вісника Мрії»

30-35

Додаток 4.

Video Production та методи підвищення медіаграмотності в структурі медіахолдингу. Конспект доповіді.

36-40

Додаток 5.

Кіноклуб Докудейз UA «Вісник Мрії»: новини, відеозвіти, кліпи, репортажі, фото, відгуки

41-44

Додаток 6.

Формування критичного мислення учнів під час роботи з медіа джерелами на уроках

45-54

Додаток 7.

Висвітлення конкурсного проекту «HealthySchools: заради здорових і радісних школярів» підрозділами Медіахолдингу Запорізької гімназії №19

55-58

Додаток 8.

SWOT-аналіз медіаосвітнього процесу. Результати дослідно-експериментальної роботи колективу Запорізької гімназії №19

59-76

Додаток 9.

Моніторинг медіаактивностей класів Запорізької гімназії №19 Вересень - Грудень - 2023

77-81

Додаток 10.

Етапи дослідно-експериментальної роботи Запорізької гімназії №19 – липень 2019 р. - травень 2024 р

82-88

Література.

Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] // Законодавство України : [вебсайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 31.01.2024).

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електронний ресурс] // DETECTOR.MEDIA. MediaSapiens : [вебсайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://bit.ly/2N0WwNv (дата звернення: 31.01.2024).

Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід [Текст]: навч. посіб. / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко О. Є. Голубе ва, В. В. Різун та ін.; за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009. — 440 с.

Медіаосвіта та медіаграмотність [Текст]: підруч. / ред.-упоряд.: В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за наук. ред. В. В. Різуна. — К.: Академія Української Преси, Центр вільної преси, 2012. — 352 с.

Іванов, В. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд / В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська – Київ : АУП, ЦВП, 2011. – 58 с.

Іванов, В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів / В. Ф. Іванов, О. Я. Шкоба // Інформаційне суспільство. – 2012. – Вип. 16. – С. 41–52.

Онкович, Г. В. Технології медіаосвіти. / Г. В. Онкович // Вища освіта України. – 2007. – № 3. – С. 357–363.

Формування інформаційної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів : науково-методичні рекомендації / АНП України, ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського ; упоряд. А. І. Рубан. – Київ, 2005. – 64 с.

Шейбе, С. Медіаграмотність. Критичне мислення у мультимедійному світі : підруч. для вчителя / С. Шейбе, Ф. Рогоу ; [пер. з англ. С. Дьома ; за заг. ред.: В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк]. – 2-ге вид., стер. – Київ : Акад. Укр. Преси : Центр Вільної Преси, 2017. – 319 с.

Медіахолдинг Запорізької гімназії №19 Запорізької міської ради

"Вісник Мрії"